Урок № 1 Що вивчає курс "Географія: регіони і країни"
-уявлення про особливості населення й просторової організації економіки в регіонах світу та деяких країнах,
-сформує вміння орієнтуватися в світових та регіональних соціально-економічних, суспільно-політичних та екологічних процесах.
-сформує вміння орієнтуватися в світових та регіональних соціально-економічних, суспільно-політичних та екологічних процесах.
РЕГІОНИ СВІТУ ЗА КЛАСИФІКАЦІЄЮ ООН
Регіон
світу
(лат. regio – область)
– група
країн
і територій,
що
мають
спільне
географічне
положення
й вирізняються
спільними
рисами: природними,
історичними,
геополітичними,
економічними,
соціальними,
культурними,
етнічними,
демографічними,
туристично-рекреаційними
та ін.
Америка
Океанія
Океанія
Азія
Європа
СУБРЕГІОНИ ЄВРОПИ:
Західна Європа (13 країн)
Східна Європа (6 країн)
Південна Європа (10 країн)
Північна Європа (8 країн)
ХІД УРОКУ
Кожна наукова дисципліна залишає свій внесок у формуванні наших уявлень про світ. Роль географії в системі наук унікальна, бо тільки вона одночасно формує уявлення і про природу нашої планети, і про людське суспільство, створює цілісний образ конкретної території.
Минулого навчального року ви вивчали соціально-економічну географію України, досліджуючи закономірності формування, розвитку та розміщення населення і господарства нашої країни. Ці знання вам стануть у пригоді під час вивчення соціально-економічної географії світу. Ви дізнаєтесь про шляхи розвитку світового господарства, засади соціально-економічних відносин між країнами, матимете уявлення про формування політичної карти світу, природні ресурси, динаміку населення, актуальні проблеми людства тощо.
1. Предмет та завдання соціально-економічної географії світу
Предмет дослідження науки — це ті сторони, властивості і відношення, які вивчаються даною наукою.
Економічна і соціальна географія світу — галузь науки, яка досліджує географічні засади світового господарства, глобальних проблем людства й світогосподарських зв’язків, а також територіальну організацію суспільства у світі й окремих країнах з урахуванням інтеграційних процесів у різних регіонах планети.
Економічна і соціальна географія світу — це комплексна наука, в складі якої нараховується багато наукових дисциплін: географія населення, географія природних ресурсів і умов, географія господарства і географія інфраструктури, країнознавство і краєзнавство, політична географія, географія культури, історична географія, медична географія, військова географія, економічна картографія, геоінформатика, геопрогнозування тощо.
На сучасному етапі соціально-економічна географія виконує низку завдань:
• економіко-географічне вивчення інтеграційних процесів у різних регіонах світу; дослідження з географії світового господарства і світогосподарських зв’язків;
• політико-географічні дослідження країн світу;
• пошуки нових закономірностей у територіальній організації суспільства;
• вивчення соціально-економіко-географічних аспектів глобальних проблем людства за сучасних умов, коли розпались останні найбільші імперії, в тому числі радянська;
• здійснення українізації соціально-економічної географії, яка полягає у вивченні глобальних процесів, світових закономірностей в контексті їх проявів в Україні;
• дослідження окремих країн, регіонів та їх зв’язків із Україною.
2. Джерела географічних знань та методи економіко- географічних досліджень
Завдання 1. Назвіть відомі вам джерела, які містять географічну інформацію, та визначте найбільш важливі для вивчення соціально-економічної географії світу.
Існують різноманітні джерела географічної інформації: статистичні, картографічні, історичні документи, наукова література, енциклопедії, періодичні видання. Однак сучасний світ розвивається дуже швидко, ситуація змінюється буквально щохвилинно.
З метою одержання найсвіжішої інформації можна широко використовувати ресурси Інтернету. Щоби висвітлювати проблему якомога повніше та об’єктивно, доцільно використовувати декілька різних джерел.
Методи дослідження науки — це системи прийомів і способів пізнання загальних закономірностей і вивчення конкретних об’єктів. Економічна і соціальна географія світу використовує методи як суто географічні, так і загальнонаукові. Основними методами економіко-географічних досліджень є: статистичний, картографічний, порівняльний, історичний, економіко-математичний, наукової систематизації, районування. Особливе місце посідає метод географічного прогнозування. Без прогнозу неможливо уявити перспективи розвитку будь-якої країни або території. Унікальні можливості визначення взаємозв’язків об’єктів, процесів і явищ надають ГІС (геоінформаційні системи).
3. Історико-географічні регіони світу
У сучасному світі існує понад 200 країн, кожна з яких індивідуальна і неповторна. Країни і регіони світу різняться природними та економічними умовами, культурною та етнічною специфікою населення. Скільки ж потрібно часу, для того щоб вивчити кожну країну?
Цю, на перший погляд, складну задачу можна розв’язати за допомогою методів наукової систематизації та районування, групуючи країни світу на підставі конкретних ознак.
Завдання 2. Розгляньте карту атласа «Історико-географічні регіони світу» та спробуйте визначити критерії, за якими відбувся розподіл країн на певні групи.
Історико-географічний регіон — це сукупність країн, яка характеризується спільністю природних умов, фізико- і економіко- географічного положення, умов побуту та господарської діяльності людей, історії і культури народів, схожістю рівнів соціально- економічного розвитку і структур господарства.
Кількість основних регіонів світу визначається різними вченими по-різному. Основними макрорегіонами світу є Європа, Азія, Англо- Америка, Латинська Америка, Африка, Австралія та Океанія.
Багато історико-географічних регіонів відрізняються складною внутрішньою структурою, тобто в їхніх межах виділяють дрібніші одиниці — субрегіони. Наприклад, в межах Азії виділяють такі субрегіони: Центральна Азія, Південно-Східна Азія, Південно- Західна Азія, Південна Азія, Північна Азія, Східна Азія, — кожний з яких відрізняється спільністю певного набору ознак.
Глобалізація як провідна тенденція розвитку сучасного світу
1.Інформаційна революція
2.Демографічний вибух
3.Глобальна проблема ресурсів
4.Інтернаціоналізація капіталу
5.Глобальна проблема захисту природи
Африка
Немає коментарів:
Дописати коментар