вівторок, 3 грудня 2019 р.

Урок № 1. Що вивчає курс "Географія: регіони і країни"

https://uk.wikipedia.org/wiki/Геосхема_ООН

Урок № 1 Що вивчає курс "Географія: регіони і країни"


Курс «Географія: регіони і країни» надасть:
-уявлення про особливості населення й просторової організації економіки в регіонах світу та деяких країнах,
-сформує вміння орієнтуватися в світових та регіональних соціально-економічних, суспільно-політичних та екологічних процесах.



РЕГІОНИ СВІТУ ЗА КЛАСИФІКАЦІЄЮ ООН

Регіон світу (лат. regioобласть) – група країн і територій, що мають спільне географічне положення й вирізняються спільними рисами: природними, історичними, геополітичними, економічними, соціальними, культурними, етнічними, демографічними, туристично-рекреаційними та ін.



Африка
Америка
Океанія
Азія
Європа

СУБРЕГІОНИ ЄВРОПИ:
Західна Європа (13 країн)
Східна Європа (6 країн)
Південна Європа (10 країн)
Північна Європа (8 країн)

ХІД УРОКУ

Кожна наукова дисципліна залишає свій внесок у формуванні наших уявлень про світ. Роль географії в системі наук унікальна, бо тільки вона одночасно формує уявлення і про природу нашої планети, і про людське суспільство, створює цілісний образ кон­кретної території.
Минулого навчального року ви вивчали соціально-економічну географію України, досліджуючи закономірності формування, розвитку та розміщення населення і господарства нашої країни. Ці знання вам стануть у пригоді під час вивчення соціально-економічної географії світу. Ви дізнаєтесь про шляхи розвитку світового господарства, засади соціально-економічних відносин між країнами, матимете уявлення про формування політичної карти світу, природні ресурси, динаміку населення, актуальні проблеми людства тощо.

1. Предмет та завдання соціально-економічної географії світу

Предмет дослідження науки — це ті сторони, властивості і від­ношення, які вивчаються даною наукою.
Економічна і соціальна географія світу — галузь науки, яка до­сліджує географічні засади світового господарства, глобальних проблем людства й світогосподарських зв’язків, а також територі­альну організацію суспільства у світі й окремих країнах з ураху­ванням інтеграційних процесів у різних регіонах планети.
Економічна і соціальна географія світу — це комплексна наука, в складі якої нараховується багато наукових дисциплін: географія населення, географія природних ресурсів і умов, географія госпо­дарства і географія інфраструктури, країнознавство і краєзнавство, політична географія, географія культури, історична географія, ме­дична географія, військова географія, економічна картографія, геоінформатика, геопрогнозування тощо.
На сучасному етапі соціально-економічна географія виконує низку завдань:
• економіко-географічне вивчення інтеграційних процесів у різ­них регіонах світу; дослідження з географії світового господар­ства і світогосподарських зв’язків;
• політико-географічні дослідження країн світу;
• пошуки нових закономірностей у територіальній організації суспільства;
• вивчення соціально-економіко-географічних аспектів глобаль­них проблем людства за сучасних умов, коли розпались останні найбільші імперії, в тому числі радянська;
• здійснення українізації соціально-економічної географії, яка полягає у вивченні глобальних процесів, світових закономір­ностей в контексті їх проявів в Україні;
• дослідження окремих країн, регіонів та їх зв’язків із Україною.

2. Джерела географічних знань та методи економіко- географічних досліджень

Завдання 1. Назвіть відомі вам джерела, які містять географіч­ну інформацію, та визначте найбільш важливі для вивчення соціально-економічної географії світу.
Існують різноманітні джерела географічної інформації: статис­тичні, картографічні, історичні документи, наукова література, енциклопедії, періодичні видання. Однак сучасний світ розвива­ється дуже швидко, ситуація змінюється буквально щохвилинно.
З метою одержання найсвіжішої інформації можна широко вико­ристовувати ресурси Інтернету. Щоби висвітлювати проблему яко­мога повніше та об’єктивно, доцільно використовувати декілька різних джерел.
Методи дослідження науки — це системи прийомів і способів пізнання загальних закономірностей і вивчення конкретних об’єктів. Економічна і соціальна географія світу використовує мето­ди як суто географічні, так і загальнонаукові. Основними методами економіко-географічних досліджень є: статистичний, картогра­фічний, порівняльний, історичний, економіко-математичний, на­укової систематизації, районування. Особливе місце посідає метод географічного прогнозування. Без прогнозу неможливо уявити пер­спективи розвитку будь-якої країни або території. Унікальні мож­ливості визначення взаємозв’язків об’єктів, процесів і явищ нада­ють ГІС (геоінформаційні системи).

3. Історико-географічні регіони світу

У сучасному світі існує понад 200 країн, кожна з яких індивіду­альна і неповторна. Країни і регіони світу різняться природними та економічними умовами, культурною та етнічною специфікою населення. Скільки ж потрібно часу, для того щоб вивчити кожну країну?
Цю, на перший погляд, складну задачу можна розв’язати за до­помогою методів наукової систематизації та районування, групую­чи країни світу на підставі конкретних ознак.
Завдання 2. Розгляньте карту атласа «Історико-географічні ре­гіони світу» та спробуйте визначити критерії, за якими відбувся розподіл країн на певні групи.
Історико-географічний регіон — це сукупність країн, яка ха­рактеризується спільністю природних умов, фізико- і економіко- географічного положення, умов побуту та господарської діяльності людей, історії і культури народів, схожістю рівнів соціально- економічного розвитку і структур господарства.
Кількість основних регіонів світу визначається різними вченими по-різному. Основними макрорегіонами світу є Європа, Азія, Англо- Америка, Латинська Америка, Африка, Австралія та Океанія.
Багато історико-географічних регіонів відрізняються складною внутрішньою структурою, тобто в їхніх межах виділяють дрібніші одиниці — субрегіони. Наприклад, в межах Азії виділяють такі субрегіони: Центральна Азія, Південно-Східна Азія, Південно- Західна Азія, Південна Азія, Північна Азія, Східна Азія, — кож­ний з яких відрізняється спільністю певного набору ознак.




Глобалізація як провідна тенденція розвитку сучасного світу
1.Інформаційна революція
2.Демографічний вибух
3.Глобальна проблема ресурсів
4.Інтернаціоналізація капіталу
5.Глобальна проблема захисту природи





Африка


Немає коментарів:

Дописати коментар