Урок № 7. Третинний сектор економіки Європи.


СЛОВНИК.
Третинний сектор економіки або сфера послуг — один із трьох секторів економіки в рамках гіпотези трьох секторів, який включає економічну діяльність, пов'язану з послугами.

Сальдо — різниця між надходженнями та витратами за певний проміжок часу.

1. Третинний сектор економіки включає транспорт, торгівлю, туризм, наукову діяльність та освіту, фінансову діяльність, комп’ютерне програмування, інформаційні послуги. Це складова економіки будь-якої держави, яка не виробляє кінцевого продукту.

Третинний сектор — це підприємства й установи, які надають послуги не лише іншим підприємствам, а й кінцевим споживачам (транспортування, розподіл і продаж товарів від виробника до споживача, боротьба зі шкідниками). Товари як продукти харчування можуть бути перетворені в процесі надання послуг, як це відбувається в ресторанній індустрії. Але основна увага тут приділяється людям, які обслуговують клієнта.

2. Сфера послуг Європи охоплює понад 50 % зайнятого працездатного населення регіону. Спостерігається досить значний кореляційний зв’язок між загальним рівнем соціально-економічного розвитку країн і рівнем розвитку в них сфери послуг. Що він вищий, то більше розвинута й краще організована ця сфера. Навіть у субрегіоні Східна Європа сфера послуг переважає виробничі галузі господарства. Саме тут вона за останній період розвивалася найінтенсивніше, особливо якщо врахувати дуже низький її початковий рівень розвитку, який дістався в спадщину від радянської системи господарювання.

Темпи приросту ВВП у третинному секторі економіки європейських країн значно випереджають темпи приросту ВВП у вторинному секторі (у середньому — понад 4 % проти 2,5 %). Більшість європейських країн знаходиться на стадії постіндустріального суспільства. Найефективніше сфера послуг розвивається в найрозвинутіших країнах Західної Європи. Це передусім країни «великої сімки», найбагатші малі держави, а також такі карликові країни, як Монако, Андорра, Сан-Марино, Ліхтенштейн.

До сфери послуг належать: а) послуги сфери обслуговування: зв’язку, телекомунікації, ремонту цифрової та побутової техніки, страхування, торгівлі, громадського харчування, житлово-комунальні, будівельні, електро-, газо-, тепло-, водопостачання й каналізація, транспортні та технічного обслуговування транспорту, побутові послуги (кравецькі, перукарські, послуги прибирання та ремонту); б) послуги соціальної сфери: юридичні, фінансові, консалтингові, охоронні, медично-санаторні, освітні, перекладачів, оренди, готельні, туристичні, розваг і відпочинку (мал. 19).

а) офіс туризму, м. Ліон (Франція); б) один із готелів мережі «Hilton», м. Баку (Азербайджан); в) готель Бурдж-аль-Араб, м. Дубай (ОАЕ)

Франція, Італія, Іспанія, Велика Британія приймають найбільшу у світі кількість туристів, для яких головною є сфера послуг. Та й сам туризм належить до третинного сектора економіки. Останнім часом інтенсивно розвивається рекреація та туризм у країнах Центральної та Східної Європи. Передусім це стосується країн, що мають вихід до морів, у яких є гірські системи, придатні для цілорічного рекреаційно-туристичного використання.

Проаналізуйте дані таблиць 7 і 8. Зробіть висновки щодо внеску туристичної галузі в економіку країн Європи.

Таблиця 7

Іноземний туризм: кількість туристів*

Ранг	Мільйонів осіб		Зміни (%)
	2015	2016*	15/14	16*/15
1. Франція	84,5	82,6	0,9	-2,2
2. США	77,5	75,6	3,3	-2,4
3. Іспанія	68,5	75,6	5,5	10,3
4. Китай	56,9	59,3	2,3	4,2
5. Італія	50,7	52,4	4,4	3,2
6. Велика Британія	34,4	35,8	5,6	4,0
7. Німеччина	35,0	35,6	6,0	1,7
8. Мексика	32,1	35,0	9,4	8,9
9. Таїланд	29,9	32,6	20,6	8,9
10. Туреччина	39,5		-0,8

За даними Всесвітньої туристичної організації (ВТО).

Таблиця 8

Іноземний туризм: кількість фінансових надходжень*

Ранг	У дол. США				У місцевій валюті
	Мільярдів осіб		Зміни (%)		Зміни (%)
	2015	2016	15/14	16715	15/14	16715
1. США	205,4	205,9	7,0	0,3	7,0	0,3
2. Іспанія	56,5	60,3	-13,3	6,9	3,8	7,1
3. Таїланд	44,9	49,9	16,9	11,0	23,0	14,7
4. Китай	45,0	44,4	2,1	-1,2	3,6	5,3
5. Франція	44,9	42,5	-22,9	-5,3	-7,6	-5,1
6. Італія	39,4	40,2	-13,3	2,0	3,8	2,3
7. Велика Британія	45,5	39,6	-2,3	-12,9	5,2	-1,4
8. Німеччина	36,9	37,4	-14,8	1,4	2,0	1,7
9. Гонконг (Китай)	36,2	32,9	-5,8	-9,1	-5,8	-9,0
10. Австралія	28,9	32,4	-8,2	12,3	10,2	13,5

* За даними Всесвітньої туристичної організації (ВТО).

До переорієнтації рекреаційно-туристичних потоків у Центральній та Східній Європі, Ізраїлі, Туреччині, а також збитків у сфері послуг цих регіонів призвели війна в Сирії, анексія Росією українського Криму, до речі, на Кримському півострові ця галузь занепала.

У країнах Європи, насамперед Західної, відбулася кардинальна зміна функцій сфери послуг. Цим же шляхом ідуть і країни інших європейських субрегіонів. Якщо раніше абсолютно домінувало побутове обслуговування населення, орієнтоване на задоволення потреб місцевого населення, то нині все більше починають переважати глобалізовані послуги — освіта, охорона здоров’я, міжнародний туризм і рекреація, транзитне транспортне обслуговування тощо.

3. Найважливіші міжнародні транспортні коридори та вузли. Європа — це регіон високого рівня розвитку всіх видів транспорту. Найбільш розвинута ця галузь, звичайно, у субрегіоні Західної Європи. Головним внутрішнім видом транспорту є автомобільний. У країнах Західної Європи багато родин має не один, а декілька автомобілів. Чудові автомагістралі й невеликі відстані роблять цей вид транспорту провідним у перевезенні пасажирів. Деякий час уважали, що залізничний транспорт у Європі не витримає конкуренції з автомобільним. Однак цього не сталося. Він донині залишається важливим для перевезення вантажів. Упровадження швидкісних потягів, будівництво залізничних тунелів дають можливість цьому виду транспорту конкурувати з автомобільним у перевезенні пасажирів.

Добре розвиненим у Європі є й річковий транспорт. З Північного моря річками й каналами можна потрапити до Середземного та Чорного морів. Реально можливо з Києва допливти річками й каналами, наприклад, до Парижа.

У міжконтинентальних перевезеннях вантажів основну роль відіграє морський транспорт. Навіть ті країни, які не мають безпосереднього виходу до моря, але знаходяться недалеко від великих портів інших держав, мають власний флот, який приписаний до портів інших держав. Наприклад, флот Чехії приписаний до польського Щецина та німецького Гамбурга, флот Швейцарії складається з 49 суден і приписаний до віртуального порту міста Базеля. Вони не тільки виконують морські перевезення вантажів, а й курсують Рейном. У Великій Британії 90 % вантажообігу забезпечує морський транспорт, а в Ісландії та Ірландії — майже 100 %. У Європі знаходяться найбільші порти світу, такі як Роттердам, Антверпен, Гамбург, Гавр, Марсель, Трієст, Констанца, Тулон тощо. Регіон має густу мережу трубопроводів і повітряних ліній. Аеропорти Лондона, Парижа, Амстердама, Франкфурта-на-Майні належать до найбільших у світі.

У середині 90-х років XX ст. стало зрозуміло, що необхідно цілеспрямовано формувати в Європі міжнародні транспортні коридори (МТК). Вони мають перетворитися на своєрідні «кровоносні судини» господарського організму об’єднаної Європи. їхнє завдання — поєднати різні види транспорту в одну систему й бути географічно найкоротшими та найсприятливішими для масових перевезень людей і вантажів. І в 1994 р. на острові Крит на Другій загальноєвропейській транспортній конференції було заплановано реалізувати цю ідею.

4. Зв’язки України з країнами Європи розширюються через вступ у дію в повному обсязі угоди про асоціацію з ЄС. У вивченні цього питання перше місце належить географії. Значні обсяги зовнішньоторговельних операцій нашої держави належать сусіднім країнам, тобто країнам ЄС, Білорусі, Польщі, Угорщині, Росії.

Поясніть, чим для України вигідне позитивне сальдо зовнішньої торгівлі.

Характерною особливістю зовнішньоекономічних зв’язків України з розвиненими державами Європи є перевага імпорту над експортом, хоча з року в рік ці показники змінюються. Це явище притаманне для торгівлі з Німеччиною, Норвегією, Францією, Швейцарією.

Україна відправляє до європейських країн велику кількість продукції рослинництва (пшеницю, кукурудзу), м’ясо, олію, кондитерські вироби, продукцію видобувної та металургійної промисловості — руди, чавун, прокат, продукцію хімічної промисловості тощо. Натомість із розвинутих країн Європи ми отримуємо полімерні матеріали, пластмаси, машини, обладнання, у тому числі електротехнічне, транспортні та фармацевтичні засоби тощо.