Урок №3. Особливості економіко-географічного положення Європи. 
Природні умови і ресурси регіону

Європа розташована на заході материка Євразія, займає приблизно п’яту його частину, омивається Атлантичним і Північним Льодовитим океанами, а також їхніми морями. Є одним із найобжитіших та економічно найрозвинутіших регіонів світу. На території Європи розташовані 48 незалежних держав та 8 залежних територій, що належать 4 державам. Крім того ще 2 країни (Вірменія таКіпр) не мають європейської території, однак, їх також геополітично відносять до Європи. Переважна більшість (33) європейських країн мають вихід до моря, у тому числі 5 з них є островними державами. 16 країн лежать в середині континету. Найбільшою за площею країною Європи, що повністю перебуває в її межах, є Україна, за населенням — Німеччина. Також в Європі знаходиться найменша країна світу — Ватикан, та найбільша — Росія (22% площі). На площі 10,8 млн км^2, проживає 14 % населення світу. Європейська культура відіграла значну роль у розвитку світової цивілізації. Попри значні відмінності, населення Європи має єдиний своєрідний етнокультурний «код», який визначає самосвідомість європейців.

          Найближчий материк – Африка. У районі Гібралтарської протоки відстань до неї становить 15-20 км. Разом із Дарданеллами й Босфором ця протока є найважливішим вузлом військово-транспортного контролю в цьому регіоні.

Географічне положення Євро­пи характеризується такими рисами: основна частина території розташована в помірному поясі; має надзвичайно сприятливе приморське положення (крім окремих районів її східної частини); розташована на перетині міжнародних шляхів сполучення; в останні роки міждержавні відносини всередині регі­ону покращилися, це пов’язано з розпадом світової соціалістичної системи (при цьому можна відзначити як тактичні втрати – вогнища напруженості на території колишнього СРСР та Югославії, так і стратегічні надбання – за­кінчення протистояння між Заходом і Сходом); регіон можна назвати «про­атлантичним» (понад 20 країн входять до складу НАТО, більшість інших співпрацюють із цією військово-політичною організацією); сусідні регіони мають нижчий рівень економічного розвитку, але володіють значними при­родними ресурсами.

Загальна площа земельного фонду Європи становить близько 10 млн. км2, або 1000 млн. га. На одного європейця припадає приблизно 1,5 га землі, це значно більше, ніж в Азії, але набагато менше, ніж у Північній Америці. Близько половини земель належать до сільськогосподарських угідь.

Лісистість Європи перевищує 30 %. Вона є особливо великою в північній її частині. Найкраще лісовими ресурсами забезпечена європейська частина Росії, Фінляндія та Швеція.

У Європі простежується закономірне зменшення річкового стоку із заходу на схід і з півночі на південь. Річками й озерами природа щедро нагородила Північну Європу, а також окремі райони Східної Європи.

Величезний вплив на формування цього коду справила релігія. Головною конфесією Європи є християнство (упівнічних районах — протестантство, центральних і південних — католицизм, східних — православ'я).

Аналіз європейського розвитку свідчить про тісний взаємозв'язок між процесами демократизації та економічного зростання: не може бути стабільної демократії в країнах з низьким рівнем економічного розвитку, і навпаки.

Європа була і залишається одним із провідних центрів світової економіки. Її сумарний ВВП становить майже 30% світового. Вона утримує лідерство у світовій торгівлі, за обсягами золотовалютних запасів та іноземних інвестицій.

Європейські країни мають сприятливіші умови для Інтеграційних процесів, ніж інші регіони світу. Зумовлено це:

— вигідним геополітичним положенням;

— багатими природними ресурсами;

— подібними рисами історичного розвитку багатьох країн у минулому, особливо в XX ст.;

— відносною одноманітністю населення за етнічним І соціальним складом, що зумовлює «європейську ментальність» населення регіону;

— активною господарською взаємодією країн регіону, де внутрірегіональні зв'язки в історичному аспекті .завжди переважали над міжрегіональними.

Політико-географічне положення	Транспортно-географічне положення	Сусідське положення	Еколого-географічне положення
1)     Ядерні держави: Росія, Великобританія, Франція 2)     Члени НАТО – 17 3)     Зони конфліктів: Ольстер (Великобританія),Косово (Югославія), Боснія і Герцеговина, Корсика (Франція).	1)     Приморське положення 2)     13 континентальних країн 3)     Компактність території 4)     Транзитні шляхи 5)     Міжнародні річкові шляхи.	1)    Країни-члени ЄС 2)    Налагодження економічних звязків між Зх і Сх Європою 3)    Наближеність до сировинних баз Африки	1)   Зона еколгічної катастрофи-ЧАЕС 2)   Райони екологічної кризи-повсюдно 3)   Відносно «екологічно чисті» райони – Скандинавські країни

1.    Склад регіону

В 20 сторіччі на карті Європи були дві великі групи країн, які значно відрізнялися суспільно-політичним ладом та рівнем економічного розвитку. У вітчизняній літературі їх називали капіталістичними (сучасна назва – країни ринкової економіки) і соціалістичними (тепер – країни з плановим централізованим господарством).

Іноді Європу ділять на 5 регіонів (Західний, Східний, Північний, Південний і Центральний), які в свою чергу поділяють на сім географічних субрегіонів:

·         – Скандинавія (Ісландія, Норвегія, Швеція, Фінляндія і Данія);

·         – Британські острови (Великобританія та Ірландія);

·         – Західна Європа (Франція, Бельгія, Нідерланди, Люксембург і Монако);

·         – Південна Європа (Португалія, Іспанія, Андорра, Італія, Мальта, Сан-Марино і Ватикан);

·         – Центральна Європа (Німеччина, Швейцарія, Ліхтенштейн, Австрія, Польща, Чехія, Словаччина та Угорщина);

·         – Південно-Східна Європа (Словенія, Хорватія, Боснія і Герцеговина, Сербія, Чорногорія, Албанія, Македонія, Румунія, Болгарія, Греція та європейська частина Туреччини);

·         – Східна Європа (Естонія, Латвія, Литва, Білорусь, Україна, Молдова, Росія, Грузія, Вірменія та Азербайджан).

 На відміну від Західної Європи, Східна переживає важкі часи політичної та суспільно-економічної дезінтеграції. Не тільки окремі постсоціалістичні країни намагаються "дистанціюватися" одна від одної; розпадаються й окремі країни: СРСР, СФРЮ, ЧССР. Найменш вразливим виявився розпад ЧССР, що перетворилася на дві держави – Чехію та Словаччину – з мінімальними негативними наслідками для економік обох країн. Складний цей процес у колишньому СРСР, ще складніший – у Югославії.

Останніми десятиріччями в Європі чітко виділився регіон країн Європейського Союзу, який став своєрідним каталізатором загальноєвропейського інтеграційного процесу, а в перспективі — основою єдиного економічного простору в Європі.

Східна	Центральна	Північна	Західна	Південна
Росія (європейська частина), Білорусь, Молдова, Україна.	Польща, Чехія, Словаччина, Угорщина, Словенія, Румунія, Болгарія.	Ісландія, Данія, Швеція, Норвегія, Фінляндія, Країни  Балтії: Естонія, Литва, Латвія.	ФРН, Франція, Монако, Великобританія, Ірландія, Бельгія, Нідерланди, Люксембург, Ліхтенштейн, Австрія, Швейцарія.	Португалія, Іспанія, Андорра, Італія, Греція, Мальта, Ватикан, Сан-Марино, Албанія, Боснія і Герцеговина, Хорватія, Македонія, Югославія.

https://online.seterra.com/uk/vgp/3007

https://online.seterra.com/uk/vgp/3014

https://learningapps.org/index.php?page=3&s=&category=6